Результати пошуку слова: Юшка

ЮШКА СЛЄПНЬОВ Начальник міліції не став заперечувати, коли Дорохов наступного дня зібрався з дільничним Хлиновим верхи на займанку. –  Сам він, отой Юшка, місцевий. Зібрав Юшка собі свою бригаду. Йому кажуть: «Дичину вигубиш», а Юшка їм: мовляв, на мій вік вистачить. Але всі Юшка та Юшка.

множина називний Юшко́ Юшки́ родовий Юшка́ Юшкі́в давальний Юшко́ві, Юшку́ Юшка́м знахідний Юшка́ Юшкі́в орудний Юшко́м Юшка́ми місцевий при Юшко́ві, Юшку́ при Юшка́х кличний Юшку́, Юшко́ Юшки́ *

множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Юшки́ родовий Юшкі́в давальний Юшка́м знахідний Юшки́ орудний Юшка́ми місцевий на/в Юшка́х кличний Юшки́

посумував батюшка, – Батюшка поправив: – Батюшка сідий і тихоголосий, слабий на очі. сказав батюшка, – Батюшка вчить: – Батюшка пішов: і хворий, і не міг дивитись на осквернення. Так само сказав батюшка. Гаряча юшка трохи підкріплює, хоч так болісно нудить. Парувала юшка: сьорбаючи, діти також від малясника надкушували.

пі́дчас – іменник чоловічого роду (юшка) відмінок однина множина називний пі́дчас родовий пі́дчасу давальний пі́дчасу, пі́дчасові знахідний пі́дчас орудний пі́дчасом місцевий на/у пі́дчасі, по пі́дчасу кличний пі́дчасе*

На жару в горнцi вже парувала юшка. Усi бачили, як упав на жар шматочок коржа, як у тому мiсцi, де пролилась юшка, вогонь притух, а потiм розгорiвся. Ярина вийшла, повернулась, принесла й поставила на стiл горнцi, в яких парувало смажене м’ясо, казанок, у якому булькотiла юшка, велику миску з сочивом.

по́ли́вка1 – іменник жіночого роду (соус, підлива; юшка – діал.) відмінок однина множина називний по́ли́вка по́ли́вки родовий по́ли́вки по́ли́вок давальний по́ли́вці по́ли́вкам знахідний по́ли́вку по́ли́вки орудний по́ли́вкою по́ли́вками місцевий на/у по́ли́вці на/у по́ли́вках кличний по́ли́вко* по́ли́вки*

А батюшка ото в церквi, казали посилати дiтвору, а вiн сьогоднi ледь свiт зiрвався i вже бiгти, а ми й кажемо: хай iде. Батюшка казали, але наука пiчнеться геть пiзнiше, як снiг упаде. Володько й собi задержався з батьком, вiн, правда, дещо збоку, але все-таки йому цiкаво, що то буде, що то скаже батюшка.

Ява поправив на головi капелюшка, пiдтягнув штани, взяв мого килимка i, витанцьовуючи, навшпиньках став пiд ходити до Контрибуцiї. Юшка готова! I знову менi згадалася чомусь Гребенючка… Не знаю, чи то, може, я просто був дуже голодний, чи справдi юшка була смачна, але менi здалося, що я такої зроду не їв.