Результати пошуку слова: Юшко

Юшко́в – прізвище відмінок чол. множина називний Юшко́в Юшко́ва Юшко́ви родовий Юшко́ва Юшко́вої Юшко́вих давальний Юшко́ву Юшко́вій Юшко́вим знахідний Юшко́ва Юшко́ву Юшко́вих орудний Юшко́вим Юшко́вою Юшко́вими місцевий при Юшко́ві, Юшко́ву при Юшко́вій при Юшко́вих кличний Юшко́ве, Юшко́в Юшко́ва Юшко́ви

юшкове́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

Юшко́ – множина називний Юшко́ Юшки́ родовий Юшка́ Юшкі́в давальний Юшко́ві, Юшку́ Юшка́м знахідний Юшка́ Юшкі́в орудний Юшко́м Юшка́ми місцевий при Юшко́ві, Юшку́ при Юшка́х кличний Юшку́, Юшко́ Юшки́ *

Зачіплянка з першого приїзду чомусь відчула антипатію до тих нічних юшкоїдів. І знову дають волю солов’ям, вдруге їх крутять, ще дужче підсиливши звук, щоб, мабуть, дошкулити отим юшкоїдам, що за Ягоровим парканом нишком свою браконьєрську юшку їдять! — Так, певне, міркують і оті юшкоїди.

Коли я свого часу відбував військову службу, пам’ятаю, був у нас у роті один надстроковий фельдфебель Шрейтер, юшкоїд. А я нічого не міг придумати, то взяв і накарлюкав з нудьги на стіні: "Юшкоїд Шрейтер – костомаха", – П’ятнадцять разів я мусив писати: "Юшкоїд Шрейтер – костомаха".

Піднявся, трохи вкріплений, пожував дріб’язку з макухи – все-таки поживність, хоч і недобре після неї, скільки не запивай юшкою. –  Коли запивати юшкою, не нудить, – Батько переломив другий коржик надвоє і наділив менших: хрумкали і підходили до печі запивати юшкою.

Нарешті вона вмилася юшкою, як отой старий учило, ми кинули її на підлогу, з глуму розірвали на ній одєжду, ще й легенько копнули кілька разів ногами, щоб не стогнала.

Коли повсідалися біля политої тузлуком риби, Катя, тримаючи в руці піалу з приперченою юшкою, торкнулася ліктем Павлового плеча й мовила тихо: – закивали Мері й Малькольн, урочисто беручи піали із золотавою юшкою.

–  А чому Слєпньова Юшкою зовуть? Дивуюсь оце, начебто ви набагато старший за мене, людина, як то кажуть, у літах, а терпите, що всі вас Юшкою звуть.