Результати пошуку слова: Ярина

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

одмикала клiтi й медушi ключниця княжа Ярина; ремiсники й кузнецi запалювали й роздмухували горна, скрiзь над димарями вставали й вились до неба димки; пахло свiжим печеним хлiбом, рибою, м'ясом; жерцi розпалювали вогонь на требищi, i на тлi чорного неба вирiзувався тесаний з товстелезного дуба Перун.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

I тут ярина, i далi ярина. … Друга ярина – своя не своя. … Пишно дметься вгору ярина… … Мати її, Ярина Федорiвна, належала до того класичного типу українських бублешниць, що їх, мабуть, ще нiхто в свiтi не перекричав. … Ярина Федорiвна взяла собi в голову, що Варя не така вже маленька дiвчина, як це їй здавалося.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Старий грає, а Ярина З Степаном танцює; Старий грає, примовляє, Ногами тупцює. … Ти на літі, І Ярина зріє. … Що Ярина сестра тобі? … озвалась Із хати Ярина. … Дивиться Ярина та нишком сміється. … Ярина питає. … І заплакала Ярина, Як тая дитина. … А Ярина То клене, то просить, То замовкне, подивиться, І знов заголосить.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

У просторій хаті вже стояв галас і біганина — молода племінниця Половченка, миловида чорнокоса Ярина (батько загинув на останній турецькій війні, а мати, рідна донька Гната, померла від чуми, що викосила років п’ятнадцять тому пів-Запоріжжя), разом із Гнатовою жінкою вже накривали величезний стіл у світлиці.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Posted on by / 0 Comment

В паперi стоїть, що панна Ярина Дольська наставляється на вчительку в село С. … Панна Ярина в сю рiшучу й важну хвилину почуває, що сили її меншають, слабнуть, що вона вже не здатна до боротьби. … Панна Ярина складає руки на столi й безсильно опускає на них свою русяву голiвку.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

— зразу ж заторохтіла Ярина. … Ярина зашарілась, потім лукаво повела бровами, підвелася навшпиньки, щось зашепотіла старому на вухо, й обоє розреготались. … З вітряка вийшла Ярина, на плечах її лежав мішок, на грудях коса. … Ярина стала посеред дороги, поклала руку на плече Мирославі.