Відлічити Posted on by / 0 Comment відлічи́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив відлічи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відлічі́мо, відлічі́м 2 особа відлічи́ відлічі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відлічу́ відлі́чимо, відлі́чим 2 особа відлі́чиш відлі́чите 3 особа відлі́чить відлі́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Цього було б замало, щоб почати відлічувати кроки, треба було мати точнішу вказівку, з якого саме місця це робити. … , то природно гадати, що хазяїн скарбу написав так: «Спинися під краєм її і відлічи звідти сто кроків уперед», і таке пояснення видалось Найді цілком правдоподібним.
Біблія – Старий заповіт Posted on by / 0 Comment 13 А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очищення, і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, і стане чистий. … 28 А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а потому стане чиста.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Бог, що винайшов годинник, а не час, який той годинник відлічує.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Тихо і глухо крапало зі стріх – начебто відлічувавсь однотонно час. … Він побачив у тому сні всі монети, які відлічив потаємно із здобутку приятеля, сонце на них падало і так гостро освітлювало, що сльози йому почали текти.