Результати пошуку слова: Ґаздівство

«Вищі німці» з нього посмішковувалися, бо кого обходив якийсь там син сліпого Семка Королюка і його ґаздівство на п’яти моргах грунту, коли війна, як січкарня, тне й тне щодня тисячі. Я собі сільський і звичайний: маю ґаздівство, садок, п’ять соток полуниць, котрі в нашому селі з-польська називають «трускавками».

Хоч її чоловік Василь великий пияк, хоч і не один мішок найкращого жита або пшениці мандрував до Мендля, отуди на Гоппляц3[3] вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких.

Ґаздівство його руйнувалось, вже не було коло чого усім робити і треба було йти в найми. Ґаздівство потребувало вічної праці, життя маржини так тісно в’язалось з його власним життям, що витісняло всякі інші думки.

Жаль йому було розставатися з жінкою та діточками, з маржинкою 1 та з усім ґаздівством. Хоч Степан дуже зрадів, побачивши Настю і найстаршого синка, любого Юрика, що довідався про своє ґаздівство, то тепер, по їх відході, страшний жаль та туга стиснули йому серце; що трохи не заплакав.

Кому то треба, таке ґаздівство? Бо це таке ґаздівство, що важніше від усього другого.

Ганя мусіла кілька разів лишати гостя самого і наглядати за ґаздівством, хоч як воно було невеличке. Будував лише з дерева, без-впинно їздив, а в дома був гостем здавши ціле своє ґаздівство на жінку.

Ніби тут взагалі не живуть… Хлівчик поваляний, правда, на його розвалинах кілька курок порпається… Оце і все ґаздівство.

І ґаздівство розуміли вони неабияк!