| | |
| авторизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | авторизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | авторизу́ймо |
| 2 особа | авторизу́й | авторизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | авторизува́тиму | авторизува́тимемо, авторизува́тимем |
| 2 особа | авторизува́тимеш | авторизува́тимете |
| 3 особа | авторизува́тиме | авторизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | авторизу́ю | авторизу́ємо, авторизу́єм |
| 2 особа | авторизу́єш | авторизу́єте |
| 3 особа | авторизу́є | авторизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| авторизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | авторизува́в | авторизува́ли |
| жін. р. | авторизува́ла |
| сер. р. | авторизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| авторизо́ваний |
| Безособова форма |
| авторизо́вано |
| Дієприслівник |
| авторизува́вши |
