| | |
| адвокатува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | адвокатува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | адвокату́ймо |
| 2 особа | адвокату́й | адвокату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | адвокатува́тиму | адвокатува́тимемо, адвокатува́тимем |
| 2 особа | адвокатува́тимеш | адвокатува́тимете |
| 3 особа | адвокатува́тиме | адвокатува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | адвокату́ю | адвокату́ємо, адвокату́єм |
| 2 особа | адвокату́єш | адвокату́єте |
| 3 особа | адвокату́є | адвокату́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| адвокату́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | адвокатува́в | адвокатува́ли |
| жін. р. | адвокатува́ла |
| сер. р. | адвокатува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| адвокатува́вши |
