| | |
| амонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | амонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | амонізу́ймо |
| 2 особа | амонізу́й | амонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | амонізува́тиму | амонізува́тимемо, амонізува́тимем |
| 2 особа | амонізува́тимеш | амонізува́тимете |
| 3 особа | амонізува́тиме | амонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | амонізу́ю | амонізу́ємо, амонізу́єм |
| 2 особа | амонізу́єш | амонізу́єте |
| 3 особа | амонізу́є | амонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| амонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | амонізува́в | амонізува́ли |
| жін. р. | амонізува́ла |
| сер. р. | амонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| амонізо́ваний |
| Безособова форма |
| амонізо́вано |
| Дієприслівник |
| амонізува́вши |
