| | | | |
| ареалогі́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ареалогі́чний | ареалогі́чна | ареалогі́чне | ареалогі́чні |
| родовий | ареалогі́чного | ареалогі́чної | ареалогі́чного | ареалогі́чних |
| давальний | ареалогі́чному | ареалогі́чній | ареалогі́чному | ареалогі́чним |
| знахідний | ареалогі́чний, ареалогі́чного | ареалогі́чну | ареалогі́чне | ареалогі́чні, ареалогі́чних |
| орудний | ареалогі́чним | ареалогі́чною | ареалогі́чним | ареалогі́чними |
| місцевий | на/в ареалогі́чному, ареалогі́чнім | на/в ареалогі́чній | на/в ареалогі́чному, ареалогі́чнім | на/в ареалогі́чних |
