| | |
| арешто́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | арешто́вуватися, арешто́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | арешто́вуймося, арешто́вуймось |
| 2 особа | арешто́вуйся, арешто́вуйсь | арешто́вуйтеся, арешто́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | арешто́вуватимуся, арешто́вуватимусь | арешто́вуватимемося, арешто́вуватимемось, арешто́вуватимемся |
| 2 особа | арешто́вуватимешся | арешто́вуватиметеся, арешто́вуватиметесь |
| 3 особа | арешто́вуватиметься | арешто́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | арешто́вуюся, арешто́вуюсь | арешто́вуємося, арешто́вуємось, арешто́вуємся |
| 2 особа | арешто́вуєшся | арешто́вуєтеся, арешто́вуєтесь |
| 3 особа | арешто́вується | арешто́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| арешто́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | арешто́вувався, арешто́вувавсь | арешто́вувалися, арешто́вувались |
| жін. р. | арешто́вувалася, арешто́вувалась |
| сер. р. | арешто́вувалося, арешто́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| арешто́вувавшись |
