| бешке́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бешке́тний | бешке́тна | бешке́тне | бешке́тні |
| родовий | бешке́тного | бешке́тної | бешке́тного | бешке́тних |
| давальний | бешке́тному | бешке́тній | бешке́тному | бешке́тним |
| знахідний | бешке́тний, бешке́тного | бешке́тну | бешке́тне | бешке́тні, бешке́тних |
| орудний | бешке́тним | бешке́тною | бешке́тним | бешке́тними |
| місцевий | на/у бешке́тному, бешке́тнім | на/у бешке́тній | на/у бешке́тному, бешке́тнім | на/у бешке́тних |