благополу́чніший – прикметник, вищий ступінь | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | благополу́чніший | благополу́чніша | благополу́чніше | благополу́чніші |
родовий | благополу́чнішого | благополу́чнішої | благополу́чнішого | благополу́чніших |
давальний | благополу́чнішому | благополу́чнішій | благополу́чнішому | благополу́чнішим |
знахідний | благополу́чніший, благополу́чнішого | благополу́чнішу | благополу́чніше | благополу́чніші, благополу́чніших |
орудний | благополу́чнішим | благополу́чнішою | благополу́чнішим | благополу́чнішими |
місцевий | на/у благополу́чнішому, благополу́чнішім | на/у благополу́чнішій | на/у благополу́чнішому, благополу́чнішім | на/у благополу́чніших |