| бликуне́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бликуне́ць | бликунці́ |
| родовий | бликунця́ | бликунці́в |
| давальний | бликунце́ві, бликунцю́ | бликунця́м |
| знахідний | бликунця́ | бликунці́в |
| орудний | бликунце́м | бликунця́ми |
| місцевий | на/у бликунце́ві, бликунці́, бликунцю́ | на/у бликунця́х |
| кличний | бликунцю́ | бликунці́ |