| | |
| блокува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | блокува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | блоку́ймо |
| 2 особа | блоку́й | блоку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | блокува́тиму | блокува́тимемо, блокува́тимем |
| 2 особа | блокува́тимеш | блокува́тимете |
| 3 особа | блокува́тиме | блокува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | блоку́ю | блоку́ємо, блоку́єм |
| 2 особа | блоку́єш | блоку́єте |
| 3 особа | блоку́є | блоку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| блоку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | блокува́в | блокува́ли |
| жін. р. | блокува́ла |
| сер. р. | блокува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| блоко́ваний |
| Безособова форма |
| блоко́вано |
| Дієприслівник |
| блокува́вши |
