буржуа́зно-чино́вницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буржуа́зно-чино́вницький | буржуа́зно-чино́вницька | буржуа́зно-чино́вницьке | буржуа́зно-чино́вницькі |
родовий | буржуа́зно-чино́вницького | буржуа́зно-чино́вницької | буржуа́зно-чино́вницького | буржуа́зно-чино́вницьких |
давальний | буржуа́зно-чино́вницькому | буржуа́зно-чино́вницькій | буржуа́зно-чино́вницькому | буржуа́зно-чино́вницьким |
знахідний | буржуа́зно-чино́вницький, буржуа́зно-чино́вницького | буржуа́зно-чино́вницьку | буржуа́зно-чино́вницьке | буржуа́зно-чино́вницькі, буржуа́зно-чино́вницьких |
орудний | буржуа́зно-чино́вницьким | буржуа́зно-чино́вницькою | буржуа́зно-чино́вницьким | буржуа́зно-чино́вницькими |
місцевий | на/у буржуа́зно-чино́вницькому, буржуа́зно-чино́вницькім | на/у буржуа́зно-чино́вницькій | на/у буржуа́зно-чино́вницькому, буржуа́зно-чино́вницькім | на/у буржуа́зно-чино́вницьких |