білолу́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білолу́цький | білолу́цька | білолу́цьке | білолу́цькі |
родовий | білолу́цького | білолу́цької | білолу́цького | білолу́цьких |
давальний | білолу́цькому | білолу́цькій | білолу́цькому | білолу́цьким |
знахідний | білолу́цький, білолу́цького | білолу́цьку | білолу́цьке | білолу́цькі, білолу́цьких |
орудний | білолу́цьким | білолу́цькою | білолу́цьким | білолу́цькими |
місцевий | на/у білолу́цькому, білолу́цькім | на/у білолу́цькій | на/у білолу́цькому, білолу́цькім | на/у білолу́цьких |