| | |
| вві́ритися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (довіритися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вві́ритися, вві́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вві́рмося, вві́рмось |
| 2 особа | вві́рся | вві́ртеся, вві́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вві́рюся, вві́рюсь | вві́римося, вві́римось, вві́римся |
| 2 особа | вві́ришся | вві́ритеся, вві́ритесь |
| 3 особа | вві́риться | вві́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вві́рився, вві́ривсь | вві́рилися, вві́рились |
| жін.р. | вві́рилася, вві́рилась |
| сер.р. | вві́рилося, вві́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вві́рившись |
