| | |
| вередува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вередува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вереду́ймо |
| 2 особа | вереду́й | вереду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вередува́тиму | вередува́тимемо, вередува́тимем |
| 2 особа | вередува́тимеш | вередува́тимете |
| 3 особа | вередува́тиме | вередува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вереду́ю | вереду́ємо, вереду́єм |
| 2 особа | вереду́єш | вереду́єте |
| 3 особа | вереду́є | вереду́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вереду́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вередува́в | вередува́ли |
| жін. р. | вередува́ла |
| сер. р. | вередува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вередува́вши |
