ви́від1 – іменник чоловічого роду | ||
(дія від: ‘вивести’ і ‘вивестися’; переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі – іст.) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ви́від | |
родовий | ви́воду | |
давальний | ви́воду, ви́водові | |
знахідний | ви́від | |
орудний | ви́водом | |
місцевий | на/у ви́воді | |
кличний | ви́воде* |