| | |
| винародо́влюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | винародо́влюватися, винародо́влюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | винародо́влюймося, винародо́влюймось |
| 2 особа | | винародо́влюйтеся, винародо́влюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | винародо́влюватимемося, винародо́влюватимемось, винародо́влюватимемся |
| 2 особа | | винародо́влюватиметеся, винародо́влюватиметесь |
| 3 особа | винародо́влюватиметься | винародо́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | винародо́влюємося, винародо́влюємось, винародо́влюємся |
| 2 особа | | винародо́влюєтеся, винародо́влюєтесь |
| 3 особа | винародо́влюється | винародо́влюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| винародо́влюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | винародо́влювався, винародо́влювавсь | винародо́влювалися, винародо́влювались |
| жін. р. | винародо́влювалася, винародо́влювалась |
| сер. р. | винародо́влювалося, винародо́влювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| винародо́влювавшись |
