| ви́снажити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́снажити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́снажмо | |
| 2 особа | ви́снаж | ви́снажте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́снажу | ви́снажимо, ви́снажим |
| 2 особа | ви́снажиш | ви́снажите |
| 3 особа | ви́снажить | ви́снажать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́снажив | ви́снажили |
| жін.р. | ви́снажила | |
| сер.р. | ви́снажило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́снажений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́снажено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́снаживши | ||