| вищебе́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вищебе́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вищебе́чуймо | |
| 2 особа | вищебе́чуй | вищебе́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вищебе́чуватиму | вищебе́чуватимемо, вищебе́чуватимем |
| 2 особа | вищебе́чуватимеш | вищебе́чуватимете |
| 3 особа | вищебе́чуватиме | вищебе́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вищебе́чую | вищебе́чуємо, вищебе́чуєм |
| 2 особа | вищебе́чуєш | вищебе́чуєте |
| 3 особа | вищебе́чує | вищебе́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вищебе́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вищебе́чував | вищебе́чували |
| жін. р. | вищебе́чувала | |
| сер. р. | вищебе́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вищебе́чувавши | ||
| [розм.] | ||