| | |
| впо́рскувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впо́рскувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впо́рскуймо |
| 2 особа | впо́рскуй | впо́рскуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впо́рскуватиму | впо́рскуватимемо, впо́рскуватимем |
| 2 особа | впо́рскуватимеш | впо́рскуватимете |
| 3 особа | впо́рскуватиме | впо́рскуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впо́рскую | впо́рскуємо, впо́рскуєм |
| 2 особа | впо́рскуєш | впо́рскуєте |
| 3 особа | впо́рскує | впо́рскують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впо́рскуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впо́рскував | впо́рскували |
| жін. р. | впо́рскувала |
| сер. р. | впо́рскувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впо́рскувавши |
