| | |
| встида́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (соромитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | встида́тися, встида́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | встида́ймося, встида́ймось |
| 2 особа | встида́йся, встида́йсь | встида́йтеся, встида́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | встида́тимуся, встида́тимусь | встида́тимемося, встида́тимемось, встида́тимемся |
| 2 особа | встида́тимешся | встида́тиметеся, встида́тиметесь |
| 3 особа | встида́тиметься | встида́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | встида́юся, встида́юсь | встида́ємося, встида́ємось, встида́ємся |
| 2 особа | встида́єшся | встида́єтеся, встида́єтесь |
| 3 особа | встида́ється | встида́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| встида́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | встида́вся, встида́всь | встида́лися, встида́лись |
| жін. р. | встида́лася, встида́лась |
| сер. р. | встида́лося, встида́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| встида́вшись |
