| | |
| втихоми́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втихоми́ритися, втихоми́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втихоми́рмося, втихоми́рмось |
| 2 особа | втихоми́рся | втихоми́ртеся, втихоми́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втихоми́рюся, втихоми́рюсь | втихоми́римося, втихоми́римось, втихоми́римся |
| 2 особа | втихоми́ришся | втихоми́ритеся, втихоми́ритесь |
| 3 особа | втихоми́риться | втихоми́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | втихоми́рився, втихоми́ривсь | втихоми́рилися, втихоми́рились |
| жін.р. | втихоми́рилася, втихоми́рилась |
| сер.р. | втихоми́рилося, втихоми́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втихоми́рившись |
