| | |
| втоло́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втоло́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втоло́чуймо |
| 2 особа | втоло́чуй | втоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втоло́чуватиму | втоло́чуватимемо, втоло́чуватимем |
| 2 особа | втоло́чуватимеш | втоло́чуватимете |
| 3 особа | втоло́чуватиме | втоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втоло́чую | втоло́чуємо, втоло́чуєм |
| 2 особа | втоло́чуєш | втоло́чуєте |
| 3 особа | втоло́чує | втоло́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втоло́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втоло́чував | втоло́чували |
| жін. р. | втоло́чувала |
| сер. р. | втоло́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втоло́чувавши |
