| вчи́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вчи́тися, вчи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вчі́мося, вчі́мось, вчі́мся | |
| 2 особа | вчи́ся, вчись | вчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вчи́тимуся, вчи́тимусь | вчи́тимемося, вчи́тимемось, вчи́тимемся |
| 2 особа | вчи́тимешся | вчи́тиметеся, вчи́тиметесь |
| 3 особа | вчи́тиметься | вчи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вчу́ся, вчусь | вчимо́ся, вчимо́сь, вчи́мся |
| 2 особа | вчи́шся | вчите́ся, вчите́сь |
| 3 особа | вчи́ться | вча́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вчачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вчи́вся, вчивсь | вчи́лися, вчи́лись |
| жін. р. | вчи́лася, вчи́лась | |
| сер. р. | вчи́лося, вчи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вчи́вшись | ||