| відбуксува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбуксува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбуксу́ймо | |
| 2 особа | відбуксу́й | відбуксу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбуксу́ю | відбуксу́ємо, відбуксу́єм |
| 2 особа | відбуксу́єш | відбуксу́єте |
| 3 особа | відбуксу́є | відбуксу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбуксува́в | відбуксува́ли |
| жін.р. | відбуксува́ла | |
| сер.р. | відбуксува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відбуксо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відбуксо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відбуксува́вши | ||