| | | | |
| відвалоутво́рювальний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | відвалоутво́рювальний | відвалоутво́рювальна | відвалоутво́рювальне | відвалоутво́рювальні |
| родовий | відвалоутво́рювального | відвалоутво́рювальної | відвалоутво́рювального | відвалоутво́рювальних |
| давальний | відвалоутво́рювальному | відвалоутво́рювальній | відвалоутво́рювальному | відвалоутво́рювальним |
| знахідний | відвалоутво́рювальний, відвалоутво́рювального | відвалоутво́рювальну | відвалоутво́рювальне | відвалоутво́рювальні, відвалоутво́рювальних |
| орудний | відвалоутво́рювальним | відвалоутво́рювальною | відвалоутво́рювальним | відвалоутво́рювальними |
| місцевий | на/у відвалоутво́рювальному, відвалоутво́рювальнім | на/у відвалоутво́рювальній | на/у відвалоутво́рювальному, відвалоутво́рювальнім | на/у відвалоутво́рювальних |
