| | | | |
| відв’я́зуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | відв’я́зуваний | відв’я́зувана | відв’я́зуване | відв’я́зувані |
| родовий | відв’я́зуваного | відв’я́зуваної | відв’я́зуваного | відв’я́зуваних |
| давальний | відв’я́зуваному | відв’я́зуваній | відв’я́зуваному | відв’я́зуваним |
| знахідний | відв’я́зуваний, відв’я́зуваного | відв’я́зувану | відв’я́зуване | відв’я́зувані, відв’я́зуваних |
| орудний | відв’я́зуваним | відв’я́зуваною | відв’я́зуваним | відв’я́зуваними |
| місцевий | на/у відв’я́зуваному, відв’я́зуванім | на/у відв’я́зуваній | на/у відв’я́зуваному, відв’я́зуванім | на/у відв’я́зуваних |
