| | |
| відв’я́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відв’я́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відв’я́зуймо |
| 2 особа | відв’я́зуй | відв’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відв’я́зуватиму | відв’я́зуватимемо, відв’я́зуватимем |
| 2 особа | відв’я́зуватимеш | відв’я́зуватимете |
| 3 особа | відв’я́зуватиме | відв’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відв’я́зую | відв’я́зуємо, відв’я́зуєм |
| 2 особа | відв’я́зуєш | відв’я́зуєте |
| 3 особа | відв’я́зує | відв’я́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відв’я́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відв’я́зував | відв’я́зували |
| жін. р. | відв’я́зувала |
| сер. р. | відв’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відв’я́зуваний |
| Безособова форма |
| відв’я́зувано |
| Дієприслівник |
| відв’я́зувавши |
