| відгалу́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відгалу́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгалу́зьмо | |
| 2 особа | відгалу́зь | відгалу́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгалу́жу | відгалу́зимо, відгалу́зим |
| 2 особа | відгалу́зиш | відгалу́зите |
| 3 особа | відгалу́зить | відгалу́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відгалу́зив | відгалу́зили |
| жін.р. | відгалу́зила | |
| сер.р. | відгалу́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відгалу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відгалу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відгалу́зивши | ||