| віддя́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | віддя́читися, віддя́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віддя́чмося, віддя́чмось | |
| 2 особа | віддя́чся | віддя́чтеся, віддя́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віддя́чуся, віддя́чусь | віддя́чимося, віддя́чимось, віддя́чимся |
| 2 особа | віддя́чишся | віддя́читеся, віддя́читесь |
| 3 особа | віддя́читься | віддя́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | віддя́чився, віддя́чивсь | віддя́чилися, віддя́чились |
| жін.р. | віддя́чилася, віддя́чилась | |
| сер.р. | віддя́чилося, віддя́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віддя́чившись | ||