відо́міший – прикметник, вищий ступінь | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відо́міший | відо́міша | відо́міше | відо́міші |
родовий | відо́мішого | відо́мішої | відо́мішого | відо́міших |
давальний | відо́мішому | відо́мішій | відо́мішому | відо́мішим |
знахідний | відо́міший, відо́мішого | відо́мішу | відо́міше | відо́міші, відо́міших |
орудний | відо́мішим | відо́мішою | відо́мішим | відо́мішими |
місцевий | на/у відо́мішому, відо́мішім | на/у відо́мішій | на/у відо́мішому, відо́мішім | на/у відо́міших |