| відчини́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відчини́тися, відчини́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відчи́ниться | відчи́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчини́вся, відчини́всь | відчини́лися, відчини́лись |
| жін.р. | відчини́лася, відчини́лась | |
| сер.р. | відчини́лося, відчини́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відчини́вшись | ||