| | |
| відьмува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відьмува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відьму́ймо |
| 2 особа | відьму́й | відьму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відьмува́тиму | відьмува́тимемо, відьмува́тимем |
| 2 особа | відьмува́тимеш | відьмува́тимете |
| 3 особа | відьмува́тиме | відьмува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відьму́ю | відьму́ємо, відьму́єм |
| 2 особа | відьму́єш | відьму́єте |
| 3 особа | відьму́є | відьму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відьму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відьмува́в | відьмува́ли |
| жін. р. | відьмува́ла |
| сер. р. | відьмува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відьмува́вши |
