військо́во-прикладни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | військо́во-прикладни́й | військо́во-прикладна́ | військо́во-прикладне́ | військо́во-прикладні́ |
родовий | військо́во-прикладно́го | військо́во-прикладно́ї | військо́во-прикладно́го | військо́во-прикладни́х |
давальний | військо́во-прикладно́му | військо́во-прикладні́й | військо́во-прикладно́му | військо́во-прикладни́м |
знахідний | військо́во-прикладни́й, військо́во-прикладно́го | військо́во-прикладну́ | військо́во-прикладне́ | військо́во-прикладні́, військо́во-прикладни́х |
орудний | військо́во-прикладни́м | військо́во-прикладно́ю | військо́во-прикладни́м | військо́во-прикладни́ми |
місцевий | на/у військо́во-прикладно́му, військо́во-прикладні́м | на/у військо́во-прикладні́й | на/у військо́во-прикладно́му, військо́во-прикладні́м | на/у військо́во-прикладни́х |