| вільце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вільце́ | ві́льця |
| родовий | вільця́ | ві́лець |
| давальний | вільцю́ | ві́льцям |
| знахідний | вільце́ | ві́льця |
| орудний | вільце́м | ві́льцями |
| місцевий | на/у вільці́, вільцю́ | на/у ві́льцях |
| кличний | вільце́* | ві́льця* |
| * Але: два, три, чотири вільця́ |