| вінча́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вінча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вінча́ймо | |
| 2 особа | вінча́й | вінча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінча́тиму | вінча́тимемо, вінча́тимем |
| 2 особа | вінча́тимеш | вінча́тимете |
| 3 особа | вінча́тиме | вінча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінча́ю | вінча́ємо, вінча́єм |
| 2 особа | вінча́єш | вінча́єте |
| 3 особа | вінча́є | вінча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вінча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вінча́в | вінча́ли |
| жін. р. | вінча́ла | |
| сер. р. | вінча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ві́нчаний | ||
| Безособова форма | ||
| ві́нчано | ||
| Дієприслівник | ||
| вінча́вши | ||