| вінча́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вінча́тися, вінча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вінча́ймося, вінча́ймось | |
| 2 особа | вінча́йся, вінча́йсь | вінча́йтеся, вінча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінча́тимуся, вінча́тимусь | вінча́тимемося, вінча́тимемось, вінча́тимемся |
| 2 особа | вінча́тимешся | вінча́тиметеся, вінча́тиметесь |
| 3 особа | вінча́тиметься | вінча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінча́юся, вінча́юсь | вінча́ємося, вінча́ємось, вінча́ємся |
| 2 особа | вінча́єшся | вінча́єтеся, вінча́єтесь |
| 3 особа | вінча́ється | вінча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вінча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вінча́вся, вінча́всь | вінча́лися, вінча́лись |
| жін. р. | вінча́лася, вінча́лась | |
| сер. р. | вінча́лося, вінча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вінча́вшись | ||