| в’їзни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’їзни́й | в’їзна́ | в’їзне́ | в’їзні́ |
| родовий | в’їзно́го | в’їзно́ї | в’їзно́го | в’їзни́х |
| давальний | в’їзно́му | в’їзні́й | в’їзно́му | в’їзни́м |
| знахідний | в’їзни́й | в’їзну́ | в’їзне́ | в’їзні́ |
| орудний | в’їзни́м | в’їзно́ю | в’їзни́м | в’їзни́ми |
| місцевий | на/у в’їзно́му, в’їзні́м | на/у в’їзні́й | на/у в’їзно́му, в’їзні́м | на/у в’їзни́х |