| глянцува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глянцува́тий | глянцува́та | глянцува́те | глянцува́ті |
| родовий | глянцува́того | глянцува́тої | глянцува́того | глянцува́тих |
| давальний | глянцува́тому | глянцува́тій | глянцува́тому | глянцува́тим |
| знахідний | глянцува́тий, глянцува́того | глянцува́ту | глянцува́те | глянцува́ті, глянцува́тих |
| орудний | глянцува́тим | глянцува́тою | глянцува́тим | глянцува́тими |
| місцевий | на/у глянцува́тому, глянцува́тім | на/у глянцува́тій | на/у глянцува́тому, глянцува́тім | на/у глянцува́тих |