| | | | |
| гостропаху́чий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | гостропаху́чий | гостропаху́ча | гостропаху́че | гостропаху́чі |
| родовий | гостропаху́чого | гостропаху́чої | гостропаху́чого | гостропаху́чих |
| давальний | гостропаху́чому | гостропаху́чій | гостропаху́чому | гостропаху́чим |
| знахідний | гостропаху́чий, гостропаху́чого | гостропаху́чу | гостропаху́че | гостропаху́чі, гостропаху́чих |
| орудний | гостропаху́чим | гостропаху́чою | гостропаху́чим | гостропаху́чими |
| місцевий | на/у гостропаху́чому, гостропаху́чім | на/у гостропаху́чій | на/у гостропаху́чому, гостропаху́чім | на/у гостропаху́чих |
