| гуртови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуртови́й | гуртова́ | гуртове́ | гуртові́ |
| родовий | гуртово́го | гуртово́ї | гуртово́го | гуртови́х |
| давальний | гуртово́му | гуртові́й | гуртово́му | гуртови́м |
| знахідний | гуртови́й, гуртово́го | гуртову́ | гуртове́ | гуртові́, гуртови́х |
| орудний | гуртови́м | гуртово́ю | гуртови́м | гуртови́ми |
| місцевий | на/у гуртово́му, гуртові́м | на/у гуртові́й | на/у гуртово́му, гуртові́м | на/у гуртови́х |