| | |
| гуртува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуртува́тися, гуртува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гурту́ймося, гурту́ймось |
| 2 особа | гурту́йся, гурту́йсь | гурту́йтеся, гурту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуртува́тимуся, гуртува́тимусь | гуртува́тимемося, гуртува́тимемось, гуртува́тимемся |
| 2 особа | гуртува́тимешся | гуртува́тиметеся, гуртува́тиметесь |
| 3 особа | гуртува́тиметься | гуртува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гурту́юся, гурту́юсь | гурту́ємося, гурту́ємось, гурту́ємся |
| 2 особа | гурту́єшся | гурту́єтеся, гурту́єтесь |
| 3 особа | гурту́ється | гурту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гурту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуртува́вся, гуртува́всь | гуртува́лися, гуртува́лись |
| жін. р. | гуртува́лася, гуртува́лась |
| сер. р. | гуртува́лося, гуртува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуртува́вшись |
