| двогра́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двогра́нний | двогра́нна | двогра́нне | двогра́нні |
| родовий | двогра́нного | двогра́нної | двогра́нного | двогра́нних |
| давальний | двогра́нному | двогра́нній | двогра́нному | двогра́нним |
| знахідний | двогра́нний | двогра́нну | двогра́нне | двогра́нні |
| орудний | двогра́нним | двогра́нною | двогра́нним | двогра́нними |
| місцевий | на/у двогра́нному, двогра́ннім | на/у двогра́нній | на/у двогра́нному, двогра́ннім | на/у двогра́нних |