| двохукі́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двохукі́сний | двохукі́сна | двохукі́сне | двохукі́сні |
| родовий | двохукі́сного | двохукі́сної | двохукі́сного | двохукі́сних |
| давальний | двохукі́сному | двохукі́сній | двохукі́сному | двохукі́сним |
| знахідний | двохукі́сний | двохукі́сну | двохукі́сне | двохукі́сні |
| орудний | двохукі́сним | двохукі́сною | двохукі́сним | двохукі́сними |
| місцевий | на/у двохукі́сному, двохукі́снім | на/у двохукі́сній | на/у двохукі́сному, двохукі́снім | на/у двохукі́сних |