| деполітизува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | деполітизува́тися, деполітизува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | деполітизува́тиметься | деполітизува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | деполітизу́ється | деполітизу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деполітизу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деполітизува́вся, деполітизува́всь | деполітизува́лися, деполітизува́лись |
| жін. р. | деполітизува́лася, деполітизува́лась | |
| сер. р. | деполітизува́лося, деполітизува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| деполітизува́вшись | ||