дичо́к – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дичо́к | дички́ |
родовий | дичка́ | дичкі́в |
давальний | дичку́, дичко́ві | дичка́м |
знахідний | дичо́к | дички́ |
орудний | дичко́м | дичка́ми |
місцевий | на/у дичку́, дичко́ві | на/у дичка́х |
кличний | дичку́* | дички́* |
[розм.] |