| дишлови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дишлови́й | дишлова́ | дишлове́ | дишлові́ |
| родовий | дишлово́го | дишлово́ї | дишлово́го | дишлови́х |
| давальний | дишлово́му | дишлові́й | дишлово́му | дишлови́м |
| знахідний | дишлови́й, дишлово́го | дишлову́ | дишлове́ | дишлові́, дишлови́х |
| орудний | дишлови́м | дишлово́ю | дишлови́м | дишлови́ми |
| місцевий | на/у дишлово́му, дишлові́м | на/у дишлові́й | на/у дишлово́му, дишлові́м | на/у дишлови́х |
| [рідко] | ||||